Вивих нижньої щелепи: види, особливості клінічної картини та лікування

Нижня щелепа є єдиним рухомим елементом черепа. Завдяки їй ми можемо говорити, жувати, позіхати й т. д. Рухливість нижньої щелепи забезпечує скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС). У нормі його голівка знаходиться у скроневій ямці, розташованій у верхній частині черепа. При дії різних факторів головка СНЩС може зміститися і вийти за межі свого анатомічно правильного становища. У цьому випадку говорять про вивих нижньої щелепи. При патології спостерігається її дисфункція, пацієнт відчуває суттєвий дискомфорт.

Види вивиху нижньої щелепи

Класифікацію патології проводять з урахуванням різних характеристик.

Як розпізнати патологію

Залежно від свого виду вивих нижньої щелепи супроводжується різними симптомами. За характерними ознаками лікар поставить попередній діагноз. Так, при передньому вивиху пацієнт не може закрити рота, а при задньому — його відкрити. Нижня щелепа зміщується вперед або назад щодо верхньої. При односторонніх вивихах спостерігається її перекошеність. Серед загальних симптомів патології варто виділити:

• сильний біль, який не дає відкрити або закрити рота;
• порушення дихальних та ковтальних рухів;
• рясне слиновиділення;
• невиразне мовлення або його відсутність;
• хрускіт і клацання у проблемному місці;
• порушення функції жування;
• підшкірні гематоми.

При пошкодженні стінки кістки у пацієнта може йти кров із вух. У привушній ділянці спостерігається припухлість.

Звичному передують первинний чи застарілий вивих. Така патологія супроводжується стійкою втратою стабільності суглоба через сильне перетягування зв’язок і суглобової капсули. Будь-який рух щелепи може спровокувати вихід головки суглоба за межі ямки. Сильні болі у своїй відсутні. Пацієнт може самостійно вправити щелепу.

Чим небезпечний застарілий вивих та підвивих

Коли вивих нижньої щелепи тривалий час залишається поза увагою фахівця, скронево-нижньощелепний суглоб підлягає ризику інфекції. Вона виникає через порушення цілісності шкіри чи слизової оболонки, які нерідко супроводжують вивих. Гостра інфекція може вимагати антибактеріальної терапії та хірургічного втручання.

Основними проблемами, спровокованими застарілим вивихом, є обростання суглоба патологічними рубцеподібними тканинами, атрофія м’язів та зв’язок. В цьому випадку СНЩС не може нормально функціонувати навіть після його вправлення. Крім того, застарілий вивих здатний спричинити ряд ускладнень, таких як переломи щелепи, кровотечі, неврологічні розлади та інші серйозні проблеми. Щоб запобігати небажаним наслідкам, при перших симптомах необхідно звернутись у стоматологічну клініку.

Небезпека підвивиху полягає в тому, що він часто не має яскраво вираженої симптоматики. При цьому ознаки патології можуть поступово градувати та стати непомітними. Через це пацієнт відкладає візит до лікаря, що призводить до порушення функцій нижньої щелепи та неможливості виправлення проблеми консервативними способами.

Причини виникнення патології

Спровокувати вивих може різкий рух щелепою або надмірне навантаження на СНЩС. Відбувається таке у таких випадках:

• сильне відкривання рота під час позіхання;
• спів, крик, сміх;
• відкушування великого шматка;
• сильне блювання;
• проведення деяких медичних процедур – видалення зуба, ковтання зонда, бронхоскопія;
• відкривання зубами пляшок, розкушування горіхів, розкривання пакування тощо;
• травма — сильний удар у щелепу, падіння на неї;
• неправильний прикус.

Причиною розвитку патології може бути хронічна хвороба (наприклад, подагра, поліартрит, ревматизм). Серед факторів ризику варто також відзначити слабкий зв’язковий апарат, високу густину головки суглоба, опущення його горбка, надмірну рухливість суглобових компонентів, повну адентію, вікові зміни.

Діагностика вивиху нижньої щелепи

Діагностика починається зі збирання анамнезу. Лікар уважно вислуховує скарги пацієнта, зазначає зовнішні прояви патології. Він також проводить пальпацію суглобової ділянки нижньої щелепи. Це, як правило, дозволяє встановити попередній діагноз. Щоб його підтвердити, потрібна така послуга стоматології  як апаратний метод обстеження. Найчастіше лікар-стоматолог спрямовує пацієнта на КТ (комп’ютерна томографія), рідше – на рентгенографію.

При звичному вивиху нижньої щелепи важливо встановити причину розвитку патології. І тут можуть призначатися лабораторні аналізи чи інші методи досліджень. Іноді потрібна консультація іншого фахівця (наприклад, ревматолога, гематолога).

Як лікують вивих нижньої щелепи

Лікування патології передбачає вправлення скронево-нижньощелепного суглоба. Процедура проводиться швидко, але неприємна, тому при її виконанні використовується анестезія. Подальша терапія спрямована на профілактику повторних вивихів та зміцнення зв’язкового апарату. Також стоматолог після огляду знімків у лікуванні часто використовує застосування різних міорелаксів шин/капп, які є найкращим порятунком при порушеннях СНЩС.

Як вправити суглоб, знає лише добрий фахівець. Самостійні спроби виправити ситуацію можуть лише погіршити.

Життя стає яскравішим, коли ти усміхаєшся! Записуйтеся на прийом до стоматологічну клініку Dental Art за телефонами: