Клацає щелепа під час жування — 6 причин, діагностика та лікування

Під час розмови, вживання їжі, позіхання можна почути характерний звук, що виходить зі скронево-нижньощелепного суглоба. Зазвичай на нього не звертають уваги, тому що біль відсутній, та й трапляються клацання непостійно. Але лікарі стверджують, що якщо клацає щелепа під час жування, то це привід звернутися за медичною допомогою. Фахівці зможуть встановити справжню причину такого стану та призначити терапію, щоб прості звуки не трансформувалися у серйозні проблеми у роботі зубощелепної системи.

Чому з’являються клацання при жуванні — 6 основних причин

Ця проблема може бути пов’язана не тільки зі стоматологічними захворюваннями. Причинами клацання під час розмови або пережовування їжі можуть бути:

• раніше перенесені отит, туберкульоз, паротит;
• підвивихи суглоба;
• звичка стискати щелепи під час сильних емоційних переживань, стресу;
• механічні травми обличчя та щелепи;
• запальні захворювання скронево-нижньощелепного суглоба;
• артроз зчленування.

Під час жування можуть виникнути сторонні звуки й після невдалого встановлення протезів, при складному карієсі, бруксизмі. З’ясувати справжню причину стану може тільки фахівець, і для цього знадобиться повноцінна діагностика. Візуальний огляд не буде інформативним.

До якого лікаря звертатись і що входить у діагностику?

Займаються проблемами роботи скронево-нижньощелепного суглоба різні фахівці — отоларинголог, стоматолог, невролог і терапевт. Насамперед варто звернутися до стоматолога, тому що найчастіше нижня щелепа клацає на фоні захворювань тканин ротової порожнини. Лікар проведе візуальний огляд і збере анамнез у пацієнта, а також додатково призначить:

• ортопантомографію — оцінюється стан пародонту та правильність розташування зубів у ряду;
• рентгенографію скронево-нижньощелепного зчленування — діагностуються вивихи та підвивихи зчленування;
• ультразвукове дослідження з функцією Доплера — аналізується артеріальний тиск людини;
• магнітно-резонансну томографію — визначається ступінь поширення патологічного процесу у м’яких тканинах;
• електроміографію — оцінюється стан і функціональність м’язового апарату.

Якщо будуть виявлені проблеми у стоматологічному напрямку, то одразу після діагностики лікар підбиратиме тактику терапії. Інакше пацієнт отримає направлення до вузького спеціаліста.

Чому необхідно звертатися за медичною допомогою?

У нормі за активного руху щелепою людина не повинна відчувати жодного дискомфорту. Але якщо вона почала клацати, то варто звернути увагу на інші симптоми. Навіть до рідкісних клацань можуть приєднатися:

• періодичні спазми нижньої частини обличчя;
• «заклинювання» — щелепа зміщується в бік або не може рухатися;
• біль поблизу вуха, що поширюється на скроню;
• збільшення лімфатичних вузлів (шийних).

Якщо не буде правильної діагностики та лікування, то патологічний процес може призвести до появи вираженого головного болю, запаморочення, а процеси відкривання/закривання рота ускладнюються. Людина поступово втрачає здатність повноцінно, активно пережовувати їжу та вільно розмовляти.

Найчастіше клацання з’являються з одного боку, але в занедбаному стані проблема поширюється і на друге скронево-нижньощелепне зчленування. Усередині його та у навколишніх тканинах патологічний процес буде прогресувати, і якщо причиною аналізованого стану стало запалення, то можливий розвиток часткового або повного паралічу.

Основні принципи лікування

Як лікувати скронево-нижньощелепний суглоб та позбавляти пацієнта від клацань при жуванні, визначає фахівець. Все залежить від причин розвитку такого патологічного стану:

1. Неправильно виготовлені та встановлені протези — стоматолог повністю переробить конструкцію: зніме зліпки та відправить їх до зуботехнічної лабораторії. Іноді достатньо невеликої корекції, яка виконується безпосередньо у лікаря.
2. Бруксизм — буде призначено капи для тимчасового носіння. Іноді для лікування потрібна допомога психотерапевта, щоб людина навчилася адекватно реагувати на стрес і не стискати щелепи до «хрускоту».
3. Неправильно встановлені пломби — лікар перероблятиме їх. Висвердлюється раніше встановлений матеріал, знову проводиться чищення каналів (при необхідності) і тільки після цього ставиться нова пломба, яка шліфується та полірується.
4. Розлогий карієс — проводиться лікування кожної одиниці. За потреби сильно зруйновані зуби видаляються, а потім здійснюється протезування.
5. Неправильний прикус — лікування передбачає встановлення брекетів та подальше шинування. Можливе застосування капи — після тривалого носіння щелепа та суглоб набувають правильного анатомічного положення.

Якщо причиною клацань у щелепі ліворуч або праворуч є запальний процес, то лікування буде тривалим. Стоматологи призначають протизапальні препарати та фізіотерапевтичні процедури.

Запобігання появи клацань

Усунути клацання доволі складно: потрібно буде проходити тривалу терапію. Тому краще заздалегідь вжити заходів для запобігання появи дискомфорту під час жування та розмови. Лікарі рекомендують:

• відвідувати стоматолога не рідше ніж 1 раз на пів року — це потрібно для контролю за станом ротової порожнини та своєчасного усунення проблем;
• оцінювати правильність лікування, призначеного іншим фахівцем у разі травми нижньої частини обличчя будь-якого ступеня тяжкості;
• навчитися контролювати власні емоції, щоб стресові ситуації не призводили до щільного стиснення зубів.

Що робити, якщо щелепа почала клацати під час руху, вирішує лікар після огляду пацієнта та проведення діагностики. Самостійно усунути патологію не вдасться, а відсутність правильного лікування призведе до погіршення стану, у занедбаних випадках — взагалі перестає рухатись скронево-нижньощелепний суглоб.