Дистальний прикус: фото до та після брекетів. Які можуть бути наслідки у дорослих та дітей

Дистальний прикус: причини, наслідки та можливості для корекції

Дистальний прикус належить до найпоширеніших ортодонтичних аномалій, які впливають на здоров’я, функціональність та естетику усмішки. Його діагностують у тій ситуації, якщо зуби верхньої щелепи сильно висунуті щодо нижніх різців. Така патологія ще називається прогнатією або прогнатичним прикусом. Спостерігається вона майже в 1/3 дітей із неправильною оклюзією. Такий стан потребує корекції, оскільки викликає неприємні симптоми та шкодить загальному здоров’ю.

Як розпізнати патологію

Дистальний прикус може бути виявлений за низкою характерних ознак:

1. Усередині ротової порожнини. Характерна відстань між верхніми та нижніми різцями. При закритті щелеп видно так звану «сагітальну щілину».
2. Візуальні. Дистальний прикус характеризується опуклим або пташиним профілем. Верхня щелепа висувається, через що ніс і губи під ним виступають вперед. Також характерним є скіс підборіддя, непропорційно маленькі його розміри, іноді є ще й складка. Нижня губа западає. Постава людини з дистальним прикусом може бути трохи нахиленою вперед, проявляючись у сутулості й животі, що випирає.
3. Функціональні. Такі ознаки пов’язані з труднощами в ковтанні, жуванні, утрудненим носовим диханням та проблемами з мовленням. У дорослих людей адаптація до цього розладу може призвести до того, що вони не завжди усвідомлюють ці незручності.

Правильний діагноз та визначення методик виправлення дистального прикусу варто довірити професіоналу — ортодонту. Для цього потрібно звернутися в надійну стоматологічну клініку, де буде надано кваліфіковану допомогу.

Чому формується дистальний прикус

Спровокувати прогнатію можуть різні причини:

1. Генетичні фактори. Спадкова схильність грає роль у формуванні аномалії. І тут важлива профілактика.
2. Внутрішньоутробний розвиток. Несприятливі умови довкілля та стан здоров’я майбутньої мами впливають на розвиток щелеп у плода. Така аномалія може з’явитися на тлі вживання вагітними алкогольних напоїв, через авітаміноз, підвищену радіацію.
3. Особливості годування. Дитина народжується з недорозвиненою нижньою щелепою. Вона росте при наявності інтенсивних рухів та напруги, які присутні при годуванні дитини грудьми. Якщо малюк знаходиться на штучному вигодовуванні та при цьому неправильно підібрана соска (з великим отвором), навантаження на нижню щелепу не здійснюється. Її дистальне розташування залишається. Розвитку прогнатичного прикусу сприяє тривале ссання соски, пальця. Важливо також вводити прикорм дитині згідно з рекомендаціями фахівців.
4. Хвороби в дитинстві. Патології дихальних шляхів та загальні хвороби можуть порушити розвиток щелеп та формування прикусу.
5. Карієс та передчасна втрата молочних зубів. Проблеми зі здоров’ям ротової порожнини та неповноцінність зубного ряду можуть призвести до різних порушень. Постійні зуби зрештою виростають не на своєму місці.

Якщо ви або ваша дитина входите до групи ризику, важливо проконсультуватися з лікарем.

Класифікація прогнатичного прикусу

Виділяють такі форми дистальної аномалії:

1. Зубоальвеолярна. Патологія в цій ситуації зумовлена неправильним зростанням окремих зубів чи некоректним формуванням альвеолярних відростків.
2. Гнатична (скелетна). Утворюється як наслідок невідповідного розміру та положення щелеп щодо один одного, а також до черепа.
3. Змішана. Цей вид прогнатії поєднує некоректне зростання щелеп та деяких зубів.

За Енглем виділяють два класи прогнатичного прикусу. Для першого характерний напрямок верхніх зубів уперед, іноді — трохи вгору. Між різцями є щілина. До другого класу відносять аномалії, при яких верхні зуби висунуті вперед, але нахилені трохи назад і стуляються з нижніми.

Чим загрожує відсутність лікування при дистальній оклюзії

Сьогодні послуги стоматології дозволяють ефективно лікувати аномалії прикусу. Якщо не вживати заходів за умови дистального прикусу, можливі різні небажані наслідки, у тому числі:

• проблеми з жуванням через віялоподібне розташування верхніх зубів, що ускладнює відкушування шматків їжі;
• дефекти мовлення, які логопед не може виправити без лікування дистального прикусу;
• пошкодження м’яких тканин, зокрема ясен, через часті контакти нижніх зубів із піднебінням та яснами;
• розвиток їх запалення, інфекції та хронічні ушкодження;
• напруга в щелепі та болі при розмові та пережовуванні;
• нерівномірний розподіл жувального навантаження, що провокує передчасне зношування зубів;
• ризики ураження тканин пародонту, зубної емалі, коренів зубів та скронево-нижньощелепного суглоба;
• проблеми з органами ШКТ через погане пережовування їжі.

При суттєво вираженому візуальному дефекті у людини розвиваються психологічні комплекси, замкнутість, небажання спілкуватися та навіть депресія. Щоб не виникли подібні проблеми, важливо якнайшвидше розпочати лікування.

Діагностика дистального прикусу

Щоб діагностувати аномалію прикусу, лікар застосовує різні методи:

1. Візуальний огляд. Фахівець оглядає порожнину рота пацієнта для первинної оцінки прикусу та виявлення порушень.
2. Збір анамнезу. Важливо з’ясувати у пацієнта, що його турбує, а також поцікавитись історією розвитку проблеми, дізнатися про можливі спадкові фактори.
3. Комп’ютерна томографія (КТ) та телерентгенограма в бічній проєкції (ТРГ). Надає детальні 3D-знімки та телерентгенограму щелеп та зубів, що дозволяє точно визначити ступінь розвитку патології та її вплив на суглоби та навколишні структури.
4. Зліпки. Відбиток використовується для створення точної моделі змикання зубів пацієнта. Це допомагає ортодонту визначити, що робити для ефективного лікування.
5. Фотопротокол. Серія фотографій обличчя та зубних рядів пацієнта допомагає лікареві детальніше вивчити його проблему, а також оцінити динаміку лікування надалі.

Комбінація цих діагностичних методів дозволяє визначити, як вилікувати патологію.

Методи виправлення дистального прикусу

Дистальна оклюзія може формуватися в різні періоди — від народження до зміни прикусу на постійний. Методи лікування можуть відрізнятися залежно від виду патології та ступеня її розвитку.

Виправлення дефекту у дітей

У дитини виправлення прогнатії займе менше часу, якщо розпочати лікування якнайшвидше. Для цього можуть використовуватись різні методи:

1. Корекція знімними апаратами. Застосовують тренажери для м’язів, конструкції, що стимулюють ріст нижньої щелепи та уповільнюють розвиток верхньої, заслони для язика.
2. Міогімнастика та додаткові заходи. Лікар призначає спеціальні вправи. Він може порадити видалити надкомплектні зуби, пришліфувати ікла, які заважають правильному змиканню. У разі потреби маленького пацієнта направляють до отоларинголога.

При підозрі на прогнатію виправлення можна починати з моменту завершення формування молочного прикусу приблизно з 3-річного віку.

Виправлення дефекту у дорослих

У підлітків та дорослих для корекції прогнатії застосовуються інші методики:

1. Незнімні апарати. Для виправлення аномалії підходять різні види брекетів та знімні елайнери (стоматологічні капи).
2. Суглобова шина. Застосовується, коли при патології зміщується головка скронево-нижньощелепного суглоба. Шина коригує функціональність та положення щелеп.
3. Оперативне втручання. У деяких випадках, якщо розміри щелеп аномальні, може знадобитися операція. Під час проведення розширюється нижня щелепа або звужується верхня.

Успішне виправлення дистального прикусу залежить від своєчасності звернення до лікаря. Тому при наявності його ознак варто відвідати стоматолога для професійної консультації.