Альвеоліт після видалення зуба: фото, лікування, суха лунка

Альвеоліт після видалення зуба: причини, ознаки, методи лікування

На жаль, врятувати зуби виходить не у кожному разі. Іноді доводиться проводити видалення. Після процедури в лунці, що з’явилася, повинен сформуватися згусток крові, що захищає її від проникнення бактерій. Під ним утворюватиметься здорова тканина. Якщо з певних причин цей процес порушується, то розвиваються ускладнення.

Альвеоліт після видалення зуба — це одне з найчастіших відхилень, що супроводжується запальним процесом у лунці. Небезпека патології полягає не лише у хворобливих відчуттях, вона може спровокувати серйозне ураження тканин ясен та кістково-щелепного апарату. Тому важливо якнайшвидше звернутися за допомогою.

Чому виникає альвеоліт

Видалення зуба — це одна з найпростіших хірургічних маніпуляцій у стоматології, яка найчастіше проходить без ускладнень. Але іноді можуть бути відхилення. Загоєння у такому разі затягується. Причини розвитку альвеоліту такі:

• відсутність згустку крові в лунці — він може випасти, вимитися, розсмоктатися, наприклад, при прийомі оральних контрацептивів;
• нещільне його прилягання до стін ложа;
• механічне пошкодження лунки спочатку після хірургічних маніпуляцій;
• лікарська помилка — недотримання правил асептики при видаленні зуба, неповне видалення уламків зуба, передозування анестетика;
• ігнорування рекомендацій лікаря — активне полоскання, жування на проблемній стороні, прийом гарячих напоїв у перші години після процедури, постійне торкання ранки язиком тощо;
• куріння;
• порушення згортання крові;
• недостатня гігієна ротової порожнини.

Альвеоліт часто виникає після травматичного видалення зубів мудрості чи нижніх молярів. Травмуватися м’яка та кісткові тканини можуть, якщо екстракція пов’язана з сегментацією, остеотомією.

Як проявляється альвеоліт

Основною ознакою при хворобі є біль. Багато пацієнтів не надають дискомфорту значення, вважаючи його за норму. Справді, перші 2-3 дні після екстракції можуть бути хворобливі відчуття. Але якщо вони не проходять через 3-5 днів, необхідно звернутися за допомогою до стоматологічної клініки. Біль при альвеоліті буває наростаючим, пульсуючим, іноді віддає у вухо або у скроню. До інших характерних для хвороби симптомів відносять:

• загальне нездужання;
• підвищену температуру (до 38 ° C);
• головний біль;
• збільшення підщелепних лімфатичних вузлів;
• гнійні виділення із ранки;
• неприємний запах з рота;
• чутливість зубів.

При альвеоліті пацієнти можуть скаржитися на неприємний присмак, підвищений слиновиділення. Через біль можуть знижуватися апетит, порушуватись сон.

Навіть за наявності деяких із вищеописаних симптомів не можна самостійно ставити собі діагноз і займатися самолікуванням. Тільки лікар знає, як виглядає альвеоліт та як правильно його лікувати.

Форми альвеоліту

Залежно від перебігу патології виділяють три її стадії:

1. Серозна. Це початковий етап розвитку хвороби. Виявляється через 2-3 дні після хірургічних маніпуляцій у вигляді болю, який посилюється під час їжі. Загальний стан пацієнта ще не порушений, але він уже починає відчувати небажані прояви.
2. Гнійна. Розвивається як ускладнення серозної форми альвеоліту. Зазвичай діагностується через тиждень після хірургічного втручання. На цьому етапі хвороба супроводжується гострим болем. Дослідження ураженої зони теж приносять сильний дискомфорт. Основні особливості гнійної форми — лунка покривається брудно-сірим нальотом, тканини навколо рани сильно набрякають. Лімфатичні вузли збільшуються, що можна виявити під час пальпації. Людина відчуває загальне нездужання.
3. Гіпертрофічна. При цій формі патології стан пацієнта начебто нормалізується, симптоматика стає менш вираженою. Але атрофовані тканини розростаються. При натисканні у зоні запалення виділяється гнійний ексудат. Ясна синіють. Це дуже небезпечний стан.

Чим швидше буде діагностовано патологію, тим легше її усунути й тим менша ймовірність прояву небажаних наслідків.

Ускладнення альвеоліту

Результат своєчасного лікування альвеоліту — це здорова лунка, що затягнулася. За відсутності належної допомоги патологія може перерости в остеомієліт, одонтогенний гайморит, флюс. Перше захворювання є найважчим. Воно супроводжується гнійним, інфекційно-запальним процесом у кістковій тканині щелепи, що призводить до некрозу.

Несприятливий розвиток остеомієліту може призвести до сепсису, менінгіту, коли запалюється оболонка головного мозку, його абсцесу, у якому формується гнійна порожнина у черепі. Такі ускладнення є небезпекою для життя пацієнта.

Діагностика альвеоліту

Лікар спочатку вислуховує скарги, проводить візуальний огляд ротової порожнини. Лунка може бути як сухою, без грануляційних тканин і з кісткою, що видніється, так і з невеликим пухким згустком крові, запаленою, набряклою. Для підтвердження діагнозу може призначатися рентген.

Лікування захворювання

Основне завдання при альвеоліті — усунути осередок інфекції, запобігти розвитку запалення та зберегти цілісність зубного ряду. Як лікують патологію? Терапія передбачає такі дії:

1. Механічне чищення лунки. Лікар видаляє гній, використовуючи перекис водню чи нітрофурал. За наявності некротичних тканин рану промивають лікарськими засобами, які їх розщеплюють. Потім лікар підсушує лунку, закладає в неї турунду зі знезаражувальним просоченням.
2. Знеболення запаленої ділянки. Якщо больовий синдром виражений, роблять місцеву анестезію за допомогою аплікацій. Лікар накладає примочку приблизно пів години. Дії потрібно повторювати кілька разів на день самостійно.
3. Призначення антибіотиків.

Знадобиться ще один візит до стоматології, щоб знову провести промивання та змінити тампон. Лікар також дасть рекомендації щодо подальшого лікування вдома. При грамотній терапії альвеоліт пройде через 2-3 тижні.

Профілактичні заходи

Профілактика альвеоліту передбачає дотримання таких рекомендацій після видалення зуба:

• не чіпати язиком рану;
• при необхідності робити ротові ванни замість полоскань;
• їсти м’яку, не гарячу їжу;
• обмежити фізичні навантаження;
• не палити та не вживати спиртні напої;
• ретельно дотримуватись гігієни порожнини рота (всі дії повинні бути максимально акуратними);
• приймати препарати, призначені лікарем.

Щоб запобігти розвитку хвороби, видаляти зуб потрібно в клініці з гарною репутацією. Від професіоналізму та досвіду лікаря багато в чому залежить швидке загоєння лунки після операції.