Періімплантит — що це таке і як його лікувати

Все про периімплантит: симптоми, причини, методи лікування та профілактика

Щоб відновити цілісність зубного ряду лікарі часто рекомендують протезування на імплантах. Ця методика дозволяє забезпечити жувальну функцію та високі естетичні якості посмішки. Крім того, при правильному догляді імпланти можуть слугувати десятки років.

Завдяки численним перевагам дедалі більше пацієнтів зупиняють свій вибір на імплантації. У цьому випадку перед стоматологом постає завдання не лише якісно провести процедуру, але й створити умови, що сприяють приживленню імпланту та знижують ризик ускладнень. До останніх належить периімплантит — стан, що загрожує відторгненням штучного кореня. Ускладнення потребує термінового втручання лікаря.

Периімплантит: що це за патологія

Одним з етапів імплантації є хірургічне вживлення в кісткову тканину імплантату. Він є штучним зубним коренем, який зазвичай виготовляється з титану або його сплавів. Завдання імпланта полягає у підтримці зубних протезів. Після його вживлення слідує період приживлення. Імплант є чужорідним тілом організму. Його впливу піддаються ясна, кістка та інші м’які тканини.

Якщо в біоплівці над штучним коренем розмножуються патогенні організми, можуть викликати запалення. Так розвивається периімплантіт. Потрібно розуміти, що таке захворювання є ускладненням після проведення імплантації. За його виникнення спочатку уражаються м’які тканини, потім запалення перетворюється на кістку. Одним із найнебажаніших наслідків нелікованого периімплантита є резорбція кісткової тканини. Вона стоншується і зменшується в обсязі. Через це імплант втрачає стабільність і його може бути втрачено.

Як проявляється периімплантит: основні симптоми

На початкових етапах периімплантит складно розпізнати, оскільки після процедури імплантації у пацієнтів у нормі може бути болючість і легка кровоточивість. Тому важливо відвідувати стоматологічну клініку для контролю процесу загоєння. Виявити перші ознаки патології можна лише під час проведення рентгенографії чи КТ.

При прогресуванні захворювання виникають такі симптоми:

• болісні відчуття в області імплантату або навколо нього — в нормі біль з часом має вщухати;
• набряк, почервоніння та кровоточивість ясен при чищенні чи натисканні;
• неприємний запах з рота та поганий присмак;
• утворення ясеневих кишень та виділення гною з них;
• підвищення температури тіла — до 38 ° C;
• слабкість та загальне нездужання.

На пізніх стадіях розвитку захворювання може спостерігатись рухливість імпланту. Щоб не допустити такої ситуації, потрібно звернутися до лікаря з появою перших небажаних симптомів.

Причини розвитку периімплантиту

Периімплантит може виникнути під впливом різних факторів, що впливають на стан тканин навколо імплантатів. Серед найчастіших причин розвитку ускладнення варто виділити:

1. Помилки лікаря. Він може неправильно вибрати імплант або порушити технологію проведення операції. Також велике значення має дотримання правил асептики при процедурі, неправильне лікування карієсу та інших захворювань ротової порожнини, які можуть стати джерелом інфекції в ній.
2. Недостатня щільність кісткової тканини. І тут неможливо забезпечити умови для стабільності фіксації імпланту. Це збільшує ризик запальних процесів та інфекцій.
3. Некоректний догляд за імплантатами. Недостатня гігієна порожнини рота та відсутність регулярного профілактичного огляду у стоматолога може стати фактором ризику для розвитку периімплантиту. Накопичення зубного нальоту та бактеріальної плівки навколо імплантату загрожує розвитком запального процесу.
4. Незадовільний стан здоров’я пацієнта. Відіграє велику роль в імунній відповіді організму на присутність імплантату та можливі інфекції. Системні захворювання, такі як діабет, імунодефіцитні стани можуть збільшити ризик розвитку периімплантиту шляхом ослаблення імунної системи.
5. Шкідливі звички. При вживанні алкоголю обпалюється слизова оболонка, що сприяє поширенню інфекції. При курінні погіршуються процеси регенерації тканин.

Серед причин виникнення периімплантиту варто виділити також бруксизм — довільний скрегіт зубами, при якому імплант може розхитуватися через тиск на нього.

Діагностика периімплантиту

Діагностика захворювання дозволяє визначити причину ускладнення, скласти план лікування та визначити можливість збереження імпланту. Вона може включати:

1. Візуальний огляд та збирання анамнезу. Лікар звертає увагу на наявність симптомів, характерних для периімплантиту. Він також розпитує пацієнта про скарги.
2. Зондування. Проводиться за допомогою спеціальних інструментів з метою вимірювання глибини зубоясенних кишень. Методика дозволяє оцінити стан тканин та визначити ступінь їх ураження.
3. КТ. Надає можливість оцінити стан кісткової тканини.
4. Прицільний рентген зуба. Дозволяє отримати зображення імплантату, побачити можливі його переломи та оцінити стан тканин навколо.

Діагностика при периімплантиті має бути комплексною. Це дозволить отримати повне уявлення про клінічну картину.

Особливості лікування периімплантиту

У послуги стоматології включені різні процедури, що дозволяють провести ефективне лікування захворювання. Виконати його можна, не видаляючи імплант, на початкових етапах розвитку патології. Для цього можуть застосовуватись такі методи боротьби із запаленням:

1. Консервативна терапія. Щоб усунути інфекцію, проводиться антибіотикотерапія. Лікарські препарати можуть застосовуватись як системно, так і місцево у вигляді антисептичних засобів для зниження кількості бактерій у ділянці імплантату. Окрім медикаментозного лікування, проводиться професійна гігієна порожнини рота, що дозволяє видалити бактеріальну плівку.
2. Хірургічне втручання. При необхідності розкриваються гнійники. Може також очищатися імплант та промиватися зубоясенні кишені. Для цього розрізають ясна і відкидають пародонтальний клапоть. При втраті кісткової тканини її заповнюють, використовуючи спеціальний кістковий матеріал. Це дозволить покращити підтримку імпланту.

У деяких випадках, якщо периімплантит переходить у хронічну стадію або не піддається консервативному лікуванню, може знадобитися ревізія імплантату. Процедура передбачає його видалення, очищення кісткової тканини та, при необхідності, встановлення нового штучного кореня після завершення лікування інфекції.

Профілактика периімплантиту

Щоб уникнути захворювання, варто приймати такі заходи профілактики:

• правильно доглядати за порожниною рота та імплантами – використовувати м’яку зубну щітку, зубну нитку та антисептичні засоби для полоскання;
• проходити процедури професійної гігієни;
• уникати надмірних навантажень на імплант;
• відмовитись від шкідливих звичок.

Одним з основних способів профілактики периімплантиту є регулярне відвідування стоматолога для професійного контролю. Це дозволяє виявити початкові ознаки запалення чи інші проблеми на ранній стадії їх розвитку та своєчасно вжити заходів щодо їх усунення.

Життя стає яскравішим, коли ти усміхаєшся! Записуйтеся на прийом до стоматологічну клініку Dental Art за телефонами: