Клиноподібний дефект зубів: причини та лікування, фото

Клиноподібний дефект зубів: що являє собою захворювання, як його усунути

Не всі хвороби твердих тканин зуба є наслідком каріозних або запальних процесів. Так, клиноподібний дефект зуба — некаріозне ураження, яке проявляється у вигляді V-подібних (клиноподібних) відколів емалі. Звідси й назва. Дефекти утворюються у пришийковій ділянці. Чому виникає захворювання, до кінця не з’ясовано. Найчастіше воно виникає у людей старшого та похилого віку, але початкові прояви можуть спостерігатись і в молодості. 

Лікування клиноподібного дефекту зубів потребує комплексного підходу. Нерозв’язаних завдань у сучасній стоматології немає. Звернувшись до перевіреної стоматологічної клініки, ви отримаєте ефективну допомогу, повернете естетичність посмішки.

Клінічні прояви

Клиноподібний дефект утворюється в зоні примикання коронки зуба до ясен. На початкових етапах з’являються тріщини, щілини в емалі. Потім утворюється шорстка, матова лунка. Згодом зона поразки розширюється, заглиблюється і починає нагадувати букву V. Краї лунки рівні, дно щільне, а стінки начебто відполіровані. У міру розвитку захворювання зростає ретракція краю ясен, шийки зубів оголюються, через що підвищується їхня чутливість. 

Захворювання часто вражає ікла та премоляри. Але трапляється дефект і в зоні різців та молярів. Ураження може бути локалізоване. Часто дефекти множинні, вони з’являються на симетричних зубах.

Причини розвитку захворювання

Як вже говорилося, поки не зовсім зрозуміло, чому на зубах утворюються клиноподібні дефекти. Фахівці виділяють низку факторів, які можуть сприяти розвитку патології. Усі вони пов’язані з впливом на емаль. Можливі причини утворення клинів:

1. Системні механічні навантаження. При жуванні максимальний тиск посідає пришийкову область зуба, де емаль найтонша. Спочатку в цій зоні утворюються мікротріщини, які згодом перетворюються на клиноподібний дефект.
2. Агресивне чищення зубів. Сильні горизонтальні натискання щіткою пошкоджують емаль.
3. Часте відбілювання зубів. Може з’явитися дефект у вигляді клина при некоректному проведенні процедур в домашніх умовах. Наприклад, чищення з використанням соку лимона, соди та підручних абразивних речовин.
4. Демінералізуюча дія кислот, що утворилися в процесі бродіння залишків їжі в ділянці пришийка. Послаблюється емаль при частому вживанні газованих напоїв, цитрусових, абразивної пасти.
5. Захворювання ендокринної системи, ЦНС та ШКТ. Це одна з нових теорій і має підтвердження. Так, у пацієнтів з гастритом чи колітом нерідко діагностують клиноподібний дефект. Рідше він проявляється при виразковій хворобі.

Патологія може виникати при неправильному прикусі. Зуби, на які припадає підвищене навантаження, швидко стираються. Відбувається пошкодження емалі в основі коронки, утворюється клиноподібний дефект.

Етапи розвитку хвороби

У міру свого розвитку патологічний процес проходить такі стадії:

1. Початкова. Немає видимих ​​для неозброєного ока проявів, але вже підвищується чутливість.
2. Поверхнева. Пошкодження у вигляді щілини глибиною до 0,2 мм та довжиною від 3 до 3,5 мм. Локалізується біля емалево-цементного кордону. Чутливість стає більш вираженою.
3. Середня. Ураження утворюється двома площинами, що розташовуються під кутом 40–45 °C. Середні розміри лунки: 0,2-0,3 мм завглибшки, 3,5-4 мм завдовжки. Дефект має жовтувато-коричневе забарвлення.
4. Запущена. Уражаються глибокі верстви твердих тканин зуба. Дефект великий, довжина становить близько 5 мм. І тут підвищується ризик перелому коронки.

Фахівці відзначають, що перші два етапи некаріозного ураження можуть розвиватися вже у віці до 30 років, а середні та глибокі — від 40 до 60 років.

Діагностика захворювання

Який лікар лікує клиноподібні дефекти зубів? Звернутися по допомогу треба до стоматолога-терапевта. При необхідності він направить до інших фахівців — ортодонта, гастроентеролога, ендокринолога. 

Спочатку стоматолог проводить візуальний огляд, оцінює розташування та форму патології, щільність тканини зуба. Важливо провести диференційну діагностику. Вона дозволить підтвердити, що це справді клиноподібний дефект, а не ерозія зубів, поверхневий карієс, пришийковий карієс, некроз емалі, з якими можна сплутати захворювання (особливо на ранніх стадіях розвитку). 

Лікар оцінює також стан ротової порожнини в цілому – якість гігієни, кількість каріозних, пролікованих та віддалених зубів, наявність запалень ясен. Щоб оцінити реакцію на температурні подразники, проводиться термопроба. Правильно поставити діагноз дозволяє вітальне фарбування. Дефект змінює відтінок при нанесенні йоду, але зберігає його під час використання метиленового синього. 

Тільки після ретельно проведеної діагностики лікар визначає, що робити для усунення.

Як усунути патологію

Вибір методики лікування клиноподібних дефектів зубів залежить від причини, яка спровокувала патогенний процес, стадії його розвитку та обсягу ураження. Часто це такі маніпуляції:

1. Фторування та ремінералізація емалі. Процедура передбачає застосування аплікацій. Для цього використовуються препарати на основі фтору та кальцію, що дозволяє підвищити стійкість емалі до несприятливих факторів, зміцнити тверді тканини зуба, пригальмувати розвиток захворювання. Методику використовують на початкових етапах патології.
2. Ортодонтичне лікування. Як мовилося раніше, проблема може бути викликана неправильним прикусом. Для цього потрібно звернутись до ортодонта, який визначить, як виправити прикус. Використовуватись можуть брекет-системи або інші ортодонтичні конструкції. Таке лікування іноді триває від року та більше. Воно дозволяє усунути першопричину.
3. Пломбування. Це найбільш поширений спосіб лікування, в ході якого використовуються рідкі та тверді композити. Їхня висока еластичність «згладжує» підвищене навантаження, гарантує гарне крайове прилягання пломби.
4. Протезування. Якщо захворювання запущено, підвищується ризик перелому в основі коронки, тоді доведеться встановити коронку. Найчастіше вдаються до незнімного протезування з використанням металокерамічних чи керамічних коронок.
5. Встановлення вінірів та люмінірів. Пластинки можуть встановлюватися на запломбовані зуби з метою поліпшення естетики посмішки.

Щоб досягти успіху в лікуванні, потрібно знизити механічне навантаження на зуби. Необхідно також направити свої дії на усунення гіперчутливості. Можна використовувати десенситивні пасти 

Запущені випадки вимагають від лікаря високого професіоналізму. Складність лікування глибоких дефектів обумовлена ​​малою товщиною пришийкової області. Завжди залишається ризик випадкового відкриття пульпової камери.

Профілактичні заходи

Щоб не стояти перед питанням, як лікувати клиноподібний ефект, потрібно приділити достатньо часу профілактиці. Для цього варто дотримуватися таких рекомендацій:

1. Ретельно дотримуватись гігієни порожнини рота. Важливо не тільки добре усувати наліт та залишки їжі, але й використовувати для цього правильні засоби. Яка зубна паста підійде найкраще, підкаже лікар. Не варто вибирати жорстку щітку, забувати про зубну нитку та ополіскувач.
2. Регулярно відвідувати стоматолога. Лікар у цьому випадку зможе виявити захворювання на ранній стадії. Також раз на пів року має проводитися комплексне чищення зубів, яке допоможе усунути патогенну мікрофлору.
3. Відкоригувати своє харчування. Потрібно відмовитися від газованих напоїв та кислих продуктів. Варто збалансувати раціон так, щоб організм отримував достатньо вітамінів та мінералів.
4. Зберігати зуби від підвищених навантажень (розгризання насіння, горіхів).
5. Своєчасно виправити прикус, якщо є показання, та лікувати захворювання ШКТ, нервової та ендокринної систем.

Такі заходи допоможуть запобігти поширенню дефекту на сусідні зуби, коли він уже торкнувся певної ділянки. Не уникайте відвідування стоматолога! Записатися на прийом можна за телефонами: 

Життя стає яскравішим, коли ти усміхаєшся! Записуйтеся на прийом до стоматологічних клінік Dental Art за телефонами: