Остеомієліт щелепи: симптоми, лікування, одонтогенний, хронічний, фото

Остеомієліт щелепи: як проявляється захворювання, види, методи лікування

Остеомієліт щелепи — це небезпечне захворювання, яке провокують патогенні мікроорганізми. Супроводжується некрозом, коли розкладається кістка, що часто призводить до її деформації. Важливо вчасно розпізнати захворювання, оскільки може спровокувати важкі ускладнення.

Остеомієліт щелепи: що являє собою

Остеомієліт — запальна хвороба, що зачіпає кісткову тканину щелепи, включаючи окістя та кістковий мозок. Характеризується високими ризиками та складним лікуванням. Найчастіше патологія розвивається на нижній щелепі, що зумовлено анатомічними особливостями зубного ряду. Але може вражати верхню.

Причини розвитку хвороби

Основна причина розвитку захворювання — проникнення патогенних мікроорганізмів у кістку, чому сприяє зниження імунітету. Шляхи передачі інфекції бувають різними. Нерідко це каріозний зуб, коли хвороба запущена та у патогенний процес залучена пульпа. У цьому випадку бактерії можуть проникнути до кістки. Коли в організмі є осередок інфекції, патогени можуть потрапити в тканину разом із кровотоком. Таке трапляється, наприклад, при фурункульозі, тифі.

Підвищують ймовірність розвитку хвороби такі фактори:

• наявність шкідливих звичок — вживання алкоголю, розкушування насіння та інших твердих продуктів;
• тріщина коронки;
• наявність неякісних і старих пломб;
• проведення променевої терапії;
• стоншування зубної емалі;
• нераціональне харчування;
• цукровий діабет;
• сифіліс.

Хвороба може розвиватися після видалення зуба. Коли в лунку проникає інфекція, спочатку розвивається альвеоліт, а вже після нього остеомієліт.

Класифікація остеомієліту щелепи

Залежно від способу зараження, виділяють різні види хвороби.

За іншою класифікацією, враховуючи обсяг ураження, виділяють локальну та поширену форму хвороби.

Симптоматика остеомієліту

Як виглядає клінічна картина при захворюванні? З моменту інфікування до появи виражених симптомів може пройти чимало часу. Першими ознаками захворювання є біль у щелепі, який відчувається навіть у стані спокою. З розвитком остеомієліту біль наростає. Вона може поширюватися на всю щелепу, голову, віддавати у вухо, око. З’являються й інші симптоми:

• складність у пережовуванні та ковтанні їжі;
• підвищення температури тіла — до 39 ° C і вище;
• погіршення загального самопочуття;
• запалення прилеглих лімфатичних вузлів;
• набряк ясенних тканин і слизової рота, через що обличчя стає асиметричним;
• спазми жувальних м’язів;
• неприємний запах з рота;
• порушення дикції через скутість щелепи;
• рухливість зубів — із запаленого боку;
• неможливість зімкнути щелепу — при ускладненні.

Якщо хвороба розвивається стрімко, з’являється лихоманка, розвивається гнійний абсцес. Утворюється свищевий хід і гній виходить крізь нього. Так остеомієліт переходить з гострої стадії, яка триває 1-2 тижні, в підгостру. Одночасно зменшується набряк, знижується інтенсивність больових відчуттів. Але зуби продовжують хитатися. Часто на цій стадії випадає один чи кілька зубів. Такий стан потребує термінового втручання лікаря. У жодному разі не можна намагатися зняти небажані ознаки народними засобами.

Часто імунна система активно реагує на розвиток захворювання. Тому воно може придушуватись і переходити в хронічну стадію. І тут існує ризик розвитку ускладнень, лікування затягується. Сприяє розвитку хронічного остеомієліту та безконтрольний прийом антибіотиків.

Як діагностується захворювання

Через схожість симптомів хворобу часто плутають з паротитом, гострим пульпітом, періодонтитом, гайморитом, абсцесом м’яких тканин тощо. Тому лікар повинен відрізнити остеомієліт від інших захворювань. Спочатку він збирає анамнез, проводить візуальний огляд, оцінюючи ступінь рухливості зубів, стан слизової оболонки ротової порожнини та ясен, наявність болю при постукуванні. У ході діагностики застосовуються різні методи дослідження:

• рентгенографія або КТ (комп’ютерна томографія);
• загальний та біохімічний аналіз крові;
• бакпосів гнійних виділень — це дає можливість визначити збудник і перевірити його чутливість до антибактеріальних препаратів.

Постановка точного діагнозу дозволяє призначити коректне лікування, що підвищує ймовірність швидкого одужання.

Остеомієліт щелепи: чим загрожує

Пускати на самоплив захворювання не можна, оскільки остеомієліт більш ніж небезпечний. Він не лише погіршує загальне самопочуття, а й несе загрозу життю. У важких випадках можуть виникати такі ускладнення:

• зараження крові;
• флегмона очниці;
• тромбофлебіт лицьових нервів;
• запалення легень;
• менінгіт.

Такі захворювання сильно впливають стан здоров’я, можуть призвести до інвалідності та навіть до смерті. При остеомієліті існує ризик ураження й інших органів. Тож якщо у хворобливий процес залучається око, можна втратити зір. Можливості його відновити у такому випадку немає. Тому перші небажані ознаки мають стати приводом для того, щоб одразу відвідати лікаря.

Хронічний остеомієліт із запаленням, що характеризується повільним перебігом, послаблює кістки та погіршує стан м’яких тканин. Це підвищує ризик переломів, деформації скронево-нижньощелепних суглобів. У деяких випадках можуть формуватися внутрішньосуглобові спайки та рубцеві контрактури жувальних м’язів. Такі патологічні зміни порушують рухливість щелепи, а деяких випадках повністю її обмежують.

Як лікувати остеомієліт щелепи

Лікування хвороби комплексне. Методи його проведення залежать від причинного чинника. У деяких випадках може знадобитися консультація інших спеціалістів. Консервативна терапія передбачає такі дії:

• обробку порожнини рота антисептиками — проводиться з метою запобігання поширенню інфекції на сусідні зуби та тканини;
• прийом антибіотиків та протизапальних препаратів;
• налагодження функціональних порушень, спровокованих інфекцією;
• дотримання лікувальної дієти — раціон повинен складатися з гіпоалергенних продуктів, що містять необхідні для організму речовини.

При переломі щелепи видаляються зуб та уламки кістки. Гнійні процеси у кістках щелепи ліквідують хірургічним шляхом. Цього пацієнта госпіталізують та після операції контролюють його стан. Якщо в ході діагностики виявлено множинні ділянки відмерлої кістки, проводиться секвестректомія — видаляються всі некротичні тканини.

Рухливі зуби часто шинують. Нечасто вони після повного одужання зміцнюються самостійно. Для відновлення організму призначаються також імуномодулятори та вітаміни. Проводиться фізіотерапія. Лікар також розповість, як розробляти щелепу після остеомієліту.

Процес реабілітації у кожному випадку індивідуальний. Іноді для повного відновлення та усунення наслідків потрібно кілька років. Тому важливо якнайшвидше звернутися за кваліфікованою допомогою.

Життя стає яскравішим, коли ти усміхаєшся! Записуйтеся на прийом до стоматологічних клінік Dental Art за телефонами: